Україна, Німеччина
Вероніка Гаврикова
Після болісного розриву з колишньою дівчина тікає від спогадів, переїжджаючи з України до Німеччини. Сідаючи в таксі, її історія поступово розкривається: віра в те, що кохання здатне подолати все, руйнується, коли та, кого вона любила, обирає страх перед осудом замість справжніх почуттів.
Розмова з таксистом несподівано торкається не лише її власних ран, а й сумнівів водія щодо орієнтації його сина. В кінці шляху кожен із них знаходить щось важливе — але чи вистачить їм сил змінитися?
.png)
Вероніка Гаврикова — молода режисерка з Рівного, яка закінчила навчання за спеціальністю «Режисер театру та естради» в Києві. Після початку війни переїхала до Німеччини, де зняла свої перші короткометражні документальні фільми про біженців і ситуацію в Україні. Минулого року вона познайомилася зі своєю кінокомандою, і разом вони почали знімати ігрові короткометражні проєкти та брати участь у фестивалях у Німеччині. Її короткометражний фільм LOST виграв Приз журі на Мюнхенському молодіжному кінофестивалі 2025 року, що стало важливим кроком у її кар’єрі.
Фільмографія
I DON'T LIKE WAR AT ALL — LILIT IN THE HOUSE OF HOPE (2023); Blue-yellow stork (2022)
