Франція
Алексіс Тайан

Якщо я помру, то від щастя

ПРО ФІЛЬМ

Мішелін 81 рік, і вона марить оргазмами, не соромлячись повідомити усіх, хто готовий її слухати, що вона палає бажанням. Франсісу 70, і він затятий активіст, який невпинно бореться з табу, що сформувались довкола похилого віку. 68-річний Ів почувається, як мушля в бурхливому морі, відчайдушно шукаючи кохання. У світі, де недооцінюють силу літніх людей, вони належать до групи активіст_ок, які руйнують упередження, наважуються переосмислювати сексуальність, кохання та старість.

Оригінальна назва
Si je meurs, ce sera de joie
Країна
Франція
Рік
2024
Хронометраж
80’
Кольоровий або Чорно-Білий
Кольоровий
Форма
Документальний

РЕЖИСЕР_КА

Алексіс Тайан

У 2009 році Алексіс Тайан зняв свій перший документальний фільм ВІРАЖІ, спродюсований компанією Le Miroir і показаний на каналі France Télévisions у Франції. Фільм розповідає про шістьох жертв аварій і метаморфози їхнього життя.

У 2015 році Тайан зняв документальний фільм ЗАПАМОРОЧЕННЯ СТЕНДАЛЯ, створений у копродукції з Італією і Бельгією та показаний на RTBF, France Télévisions, RSI та RTS. Фільм описує синдром Стендаля, дивний розлад, пов'язаний з впливом мистецтва. IF I DIE, IT’LL BE OF JOY — третій документальний фільм режисера.

Фільмографія

Stendhal’s Vertigo (2016); 7 Accidents (2008)

РЕЖИСЕР_КА

КОМАНДА

Режисер_ка
Алексіс Тайан
Сценарист_ка
Алексіс Тайан
Оператор
Седрік Давелю
Монтаж
Катерін Бірукоф
Художник
Музика
Ксавʼє Жинью, Ґабріель Жюно
У ролях
Мішелін Буссенґо, Франсіс Карʼє, Ів Вангек
Продюсер
Надеж Лабе
Виробництво
Wendigo Films, Vià93
Правовласник на світовому ринку
Outplay Films

Інші фільми в цій категорії