Учасни_ці берлінської квір-спільноти оплакують втрату своїх друзів, які померли через зловживання психоактивними речовинами й психічні розлади (і втрату безпечного простору у місті загалом), ділячись приватними архівами, історіями та чесною критикою клубів і нічного життя. Немов гриби, що світяться в темряві, як Panellus stipticus (гірка глива), вони перетворюють мертві тіла та спогади в колективну структуру, яка підтримує майбутнє життя, разом випромінюючи світло й утворюючи мережу підтримки та турботи.
Сарнт Утамачоте (ษาณฑ์ อุตมโชติ) (вони/їх) — небінарні режисер і куратор із Південно-Східної Азії. Вони вірять, що кіно може бути інструментом соціальної взаємодії та колективного зцілення. Співзасновник німецько-тайського колективу художників un.thai.tled і куратор виставок і програм про постколоніальну історію, діаспору Південно-Східної Азії та активізм у розділеній Німеччині. Пройшли відбір Берлінського фестивалю квір-кіно XPOSED, Гамбурзького фестивалю короткометражних фільмів, Sinema Transtopia Berlin та ін. Прем’єра їхнього короткометражного фільму Я НЕ ХОЧУ БУТИ ЛИШЕ ЗГАДКОЮ (2024) відбулася на Berlinale 2024 у секції Forum Expanded. Утамачоте живуть і працюють в Берліні.
Ich will nicht nur eine Erinnerung sein (2024); Sonic Reverbs (2022); Soy Sauce (2021); I am Not Your Mother (2020)
